Полная версия книги - "Василий Бережной - Тролейбусом до Хрещатика (на украинском языке)"
- Ох i пiч... - Вона якось болiсно усмiхнулась. - Я вже боялась... Хоч i клiнiчна, але ж смерть... Правда, отой ще тяжчий був - молодий поет...
- З Кiровограда?
- Здається. Тодi ви теж...
- Що ми? - скинув бровами професор. - Ми тiльки допомагаємо боротися... Головне - життєвi ресурси органiзму.
- Авжеж...
Медсестра вимкнула свiтло. Реанiмацiйну палату виповнило сине київське свiтання.
Повiки пацiєнта стрепенулися, вiн розплющив очi i тихо спитав:
- А тролейбус де?
- Не хвилюйтеся, все гаразд. - Звичним жестом професор взявся перевiряти пульс.
- Я їхав тролейбусом до Хрещатика...
- Ну, ну... - Професор обернувся i виразно поглянув на медсестру. Вона миттю ввiмкнула запис i подала мiкрофон. Почалася ще одна мандрiвка в глибини психiки, як називає професор свiдчення тих, що побували по той бiк життя...
Ранок уже палахкотiв над Києвом.